Підростаюче покоління - яке воно?

Здоров’я дітей – найважливіша проблема виховання підростаючого покоління, а духовне здоров’я нації – найвищий скарб та сила держави. Учбові та громадські організації завжди прагнули навчити юне покоління, як спадкоємців держави, моральних цінностей та сприяти становленню розвитку та характеру молоді. Риси характеру, що їх виховують –  відповідальність, сміливість, чесність, порядність, повага, дисципліна. Віддавна вважають, що такі якості сприяють збагаченню внутрішнього світу людини, наповнюють життя додатковим змістом й утверджують почуття власної гідності. Відомо, що лише на основі любові, вірності та взаємоповаги виникає потреба продовження роду, збереження традицій, обрядів, заповідей. На сучасному етапі в Україні спостерігається тенденція до збільшення негативних проявів серед молоді. Негативні соціальні та культурні умови створили орієнтацію серед підлітків на аморальну поведінку, паління, вживання алкоголю, різних наркотиків. Але втрата цінності здоров’я та моралі може створити небезпеку в майбутньому.
     У зв’язку з актуальністю проблем та щоб знайти шляхи до виправлення спотворених життєвих орієнтирів відбулася зустріч з начальником Відділу освіти міської Ради Малишевською Валентиною Семенівною і ось яка була відповідь на запитання журналістки:
 
Ж.: Як ви вважаєте на якому рівні в нашому місті позашкілля і чи впливає позашкільна робота на виховання учнів?
В.С. Якщо говорити про виховання дитини в цілісній системі, то в першу чергу – сім’я і родина, а далі –освіта. Виступ Президента на гуманітарній Раді з’ясовував бачення виховного процесу в нашій державі — виховання  у всьому  і в кожному уроці.  
     Ми задоволені, що в місті Чернівці, завдяки міському голові у свій час не зліквідували жодний позашкільний заклад. На сьогодні ми маємо сім позашкільних закладів і дві спортивні школі, крім міських є позашкільний заклад обласного підпорядкування розміщений на території нашого міста — екологічна станція, юні техніки, і наші діти мають можливість займатися в цих закладах.
     Ще років 10 тому було модно займатися мовами — англійською, італійською, а також гуманітаріями. За останні роки нам вдалося повернути дітей до технічних гуртків і сфера дуже різноманітна, різнобарвна, наприклад,  авіа моделювання, технічні напрямки, де діти можуть реалізувати себе стовідсотково.
     Позашкільний заклад, Центр технічної творчості, що на вул. Стасюка, прекрасно в цьому плані працюють, діти привозять високі нагороди державного рівня: це авіа моделювання, автомобільний спорт. В минулому році дівчинка з космічного моделювання привезла дві міжнародні нагороди. Не всі діти обдаровані: одні вміють співати, другі танцювати, треті вірші читати, а четверті хочуть просто щось зварювати, різати, моделювати і можуть себе реалізувати в позаурочний час.
 
Ж.: На які сфери чи аспекти на вашу думку необхідно звернути увагу в позашкільному вихованні?
В.С. Найбільша проблема – сприйняття та цікавість батьків. Важливо, щоб батьки були ознайомлені з позашкіллям та розуміли, що дітей добре туди відправляти. В позашкільній роботі важливими є фахівці,  на це потрібно звернути увагу. Людина може бути прекрасним вчителем, але вести гурток – треба бути талантом і якщо фахівців не будуть зовсім готувати, досить важко працювати. Ось наприклад, декілька років є потреба в керівнику гуртка народного танцю в Палац школяра по вул. Шептицького, бажаючи діти є, але немає тренера. Дуже бережно відносимось до тих, хто працює в технічних гуртках. Такі люди — фанати своєї справи, вони ще мають десь роботу, а ми їх в себе втримуємо. На мою думку в цьому може допомогти педфак або педучилище.
Ж.: На вашу думку де повинна виховуватись моральність?
     В.С. За  Конституцією, за моральність дитини відповідають батьки, але склалась політика, що за все відповідає школа. Насправді моральність виходить з сім’ї і далі вона мусить підтримуватися в освітньому закладі. По законодавчій базі, сьогодні  не можна відокремлювати мораль, як щось, десь, колись — вона завжди, і на уроці і поза уроками.
 
Ж.: Чи можете надати приклади негативної поведінки старшокласників?
В.С. Найбільший негатив старшокласників – неповага. Позаминулий рік ми проводили обстеження батьківської громади й прийшли до висновку, що є частина батьків, які не знають підходу до своїх дітей та обходять гострі кути виховного моменту. І тому у Психологічному Центрі ми відкрили телефон довіри. Можна задати фахівцю проблемні питання та одержати професійну консультацію, як зблизитись зі своєю дитиною в тій чи іншій ситуації. Аналітичні обстеження показали, що батьки просто бояться своєї дитини.
 
Ж.: Якими програмами слід розширити поняття загальнолюдських цінностей у дітей, зокрема формування жіночості у дівчат та усвідомлення відношення до свого власного здоров’я?
В.С.В загальноосвітній школі читається такий предмет як „Безпека життєдіяльності”.  Є потреба висвітлювати і гендерну політику дівчатам і основи особистої гігієни. Суспільна мораль не буває без цього, вона діє через етику, християнську етику,  через історію, літературу, культуру, але добра ідея подавати і таке виховання через позашкільні програми. З варіативної частини  ми запровадили Основи публічного та приватного права, Краєзнавство, Сучасні офісні технології, Італійська мова, Китайська мова. Позашкільна робота –  це не тільки в позашкільному закладі, а ось ваша ідея щоб виховувати в дівчині жінку, мені сподобалась, і можна створити чудову програму. На сьогоднішній день єдина проблема – оснащення гуртків, тобто потреба коштів на придбання матеріалів з якими діти могли би працювати.  
 
Ж.: Як виправити спотворені життєві орієнтири на ранню сексуальну поведінку за межами створення нормальної сім’ї, на паління, вживання алкоголю та наркотиків?
В.С.Багато роботи проводиться за всі згадані вами теми, але на мій погляд треба почати виховувати сім’ю. Ведеться робота, щоб просвітити батьків у позаурочному вихованні дітей, але мораль сім’ї потрібно лікувати усьому суспільству, незалежно це місто чи  в іншому територіальному окрузі, це – в освіті, медицині, телебаченню, радіо, газеті, владі. Це моя думка, як фахівця за багаторічну діяльність, до якої я не байдужа і дуже люблю те, що роблю.
    Періодично проводяться рейди, вилучаємо дітей з комп’ютерних залів серед ночі, вишукуємо дівчаток 10-ти, 12-ти, 14-ти років по ресторанам, але результату не дає. За відсутності моралі в сім’ї всі зусилля марні. Якщо дівчинка приходить додому, а там п’яна мати лежить з  співмешканцем і дитина мусить жити в тих ж умовах, про що можна говорити? Ми можемо сказати що є факти, де діти просто вдома не потрібні. В нашому місті 35% дітей, батьки яких виїхали за кордон. Якщо мати на заробітках  в Італії чи Росії кому потрібна її дитина?
      Комісія у справах дітей міської Ради захищає дитину, якщо вона поскаржилась на проблеми в сім’ї. Застосовуємо Закон, який передбачає відповідальність батьків за неналежне виховання дітей, але загальна проблема – не вихованість. Щорічно мною проводяться батьківські слухання і як я бачу є проблема у взаємовідносинах батьків з дітьми. Батькам треба почати вдома розмовляти зі своїми дітьми, виховувати риси характеру та мораль, тільки тоді відбудеться зміна в суспільстві. А ще треба говорити їм про Бога і вчити духовності. Моя бабуся, в свій час, знаходила час, щоб постійно говорити і вчити нас незважаючи на сільську зайнятість, хоч мала і своїх дітей. Чому сьогодні діти відправлені на вулицю проводити свій вільний час?
 
Ж.:  Ваше побажання викладачам позашкілля та всім хто виховує молодь?
В.С.Найголовніше для педагога – любити дітей та справу за для чого ми живемо. Більше творчості в підході до кожної дитини – це крок, що допоможе не тільки дітям, але і суспільству. Підростаюче покоління України має виховуватись  морально чистими, чесними, сміливими та дисциплінованими.
  
 Позашкільна освіта завжди сприяла самореалізації дитини, була зорієнтована на створення «ситуації успіху», що позитивно спливає на підвищення самооцінки та ніколи не була зайвою. Важливість цієї системи очевидна і доречно говорити про функції, які  вирішує система позашкільної освіти: виховання, навчання, розвиток, соціалізація підростаючого покоління, навіть вибір майбутньої професії.
       Тетяна Свирська, директор Київського Палацу дітей та юнацтва, голова Асоціації позашкільних навчальних закладів України, на брифінгу «Суспільно орієнтований розвиток системи позашкільної (неформальної) освіти, що відбувся 2009 році в м. Києві за участю  Європейської Асоціації закладів вільного часу дітей та молоді із 15 країн, керівників позашкільних закладів із 11 регіонів України, сказала: «Ми маємо працювати на те, щоб суспільство відчувало і бачило в державних позашкільних навчальних закладах освіти такий соціальний інститут який бере на себе відповідальність за виховання і розвиток дітей».
    Звичайно, як у кожній системі є свої плюси та мінуси, прислухатись до них у владних верхівках було би варто, так як такі заклади допомагають набувати завдяки реалізації програм майбутнім громадянам країни, життєвих компетенцій. Дитину потрібно поважати як людину і особистість. Додаткова освіта – це організація вільного часу дітей.      Позашкільні заклади освіти можуть допомогти в забезпеченні профілізації навчальних закладів. Доречно згадати безоглядних та безпритульних  дітей, які також мають знаходитись у системі позашкільної освіти. Кожна дитина має свої інтереси, свої таланти, які треба підтримувати і розвивати. Сьогодні суспільству потрібні діти, які будуть реалізовувати себе як гідні громадяни країни, творчі особистості, з високою мораллю та духовно виховані. З боку держави та місцевої влади позашкільна освіта очікує належне фінансування для оснащення гуртків. Але найголовніша потреба освіти, як сказала п. Малишевська В.С: „Увага, любов та належна пильність батьків у вихованні своїх дітей”.
Шановні батьки. Не соромтесь наголошувати дітям про внутрішню красу душі, яка  бере початок з вічного – дотримання Божих заповідей.

9 коментарів

Віра Перун
найгірше в даному випадку те, що телефон довіри тут практично не потрібен, адже ті батьки, які бояться говорити з власними дітьми, хіба будуть вертатися до чужих людей за допомогою? не знаю, яка ситуація в місті, але в сільських сімях зазвичай не прийнято виносити сміття з хати, тому все «перетравлює» час. і пояснювати батькам, що це безглузда ідея — у 99% випадках марна справа. вони не послухають. а щодо питання, яке ж воно, підростаюче покоління… та пофіг йому все. воно має їсти-пити-в що одягнутися, має телевізор, комп або ДВД чи ще інший варіант у наших позацивілізаційних селах, віддалених від обласних та районних центрів — корови, гуси, свині, пляшки і сигарети або клей. і компанія під боком. навіщо забивати голову високими матеріями про мораль. і знаєте, що найгірше? що місцеві чиновники, загальноукраїнські, самі доводячи людей «до ручки», доводячи людей до животіння, а самі бісячись із жиру, дерибанять все, що попало і проволять робочі поїздки по ресторанах, а потім ще лізуть в телеекрани і патякають про якусь мораль. бюрократія наша — бидло, і з нас і дітей теж роблять бидло, бо ним легше керувати, навіть створивши ілюзію божественості завдяки інтернету.
Євгенія Пушкова
А я не згодна з Вами! Судячи, принаймні, з власних дітей та їхніх друзів-знайомих, можу сказати, що їм якраз зовсім не «по фіг все», навпаки: вони часом замислюються над такими питаннями, які нам у їхньому віці і в голову не приходили. Так, вони мають все, і через це, напевне, інфальтильніші за нас, мають змогу довше залишатися дітьми. Та, поклавши руку на серце, що в цьому поганого? Проте, з іншого боку, завдяки цьому «всьому» (в першу чергу такому доступу до інформації, про який ми й мріяти не могли, можливості вперше побачити інше життя за кордонами не в 25, а вже в 12, наприклад) вони значно глибші, мені здається, мають змогу порівнювати, думати і робити ВЛАСНІ висновки. І мене особисто ці висновки часом просто шокують своєю глибиною і якраз НЕ-байдужістю! Так, вони хочуть здаватися байдужими і показово демонструють свій цинізм і пофігізм, але тут треба дивитися КРІЗЬ цю вуальку, за якою вони ховають свої аж надто чутливі душі, їх просто треба вміти розгледіти. А отой показовий пофігізм, як на мене, лише на користь: він не дає тим, хто цього прагне, задурити їм голову, вони все сприймають критично, і це добре — може, навчаться відсівати зерна від полови і врешті-решт таки зможуть в свій час щось змінити в цій країні. Я, принаймні, дуже на них сподіваюся!
Маріанна Антонюк
вони — всілякі…
Євгенія Пушкова
І це правда. Але я все ж таки вірю і в них. Добрих більше — і людей взагалі, і дітей особливо :)
Віра Перун
можливо й так, але тих, котрим не пофіг, меншість. я ж роблю висновки, щодня спілкуючись зі студентами вишів і пту, школярами, випускниками. і бачу, що незважаючи на моє оточення, як щось робить і чимось живе, отой, "інший", народ сприймає все байдуже…
Володимир Антонюк
предмет «Християнська етика» не рекомендована Малишевською В.С. до викладання в школах м.Чернівців ;). Учні мають пити, палити і слухати Патапа і Настю Камєнскі.
Захар Подкидишев
Спробуємо застосувати логіку: Патап і Настя Камєнскіх — це погано. Патап і Настя Камєнскіх брали участь у передвиборчому турі Юлії Тимошенко «З Україною в серці». Висновок: Юлія Тимошенко — … Кепській якійсь висновок напрошується.
Андрій Круглашов
Кому що, а курці — проса :)
До речі нині співають для влади.
Та це ще не означає співати владі панегірики.
Володимир Антонюк
Ти хочеш сказати, що Україна в серці тільки у прихильників Тимошенко? Десьтак воно і є бо у твоїх в серці Межигірря і Сухоріччя.
А стосовно всього іншого у тебе немає заперечень — ти ж погоджуєшся, що у країні яку будують твої партайгеноси із синьож...ї банди — суспільні і сімейні ціності непотрібні. Навіть твій президент без дружини по стадіонам вештається. Може він вже з'їв старушку? І місцеві фюрери без дружин живуть — що вони доброго можуть понавирішувати із спермотоксикозом в голові?
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте