«Промінь надії» - радість дітям-сиротам

Фестиваль –завжди свято, а для дітей-сиріт прийняти участь в такій події – подвійна радість. За підтримки Відділу сім’ї та молоді міської Ради в Чернівецькій області та організаторів клубу „Успішна Чернівчанка” — 8 травня 2011 року відбувся Четвертий Благодійний Фестиваль творчості та талантів серед дітей-сиріт шкіл-інтернатів „ПРОМІНЬ НАДІЇ 2011”.
       Двадцять учасників від восьми до вісімнадцяти років  крокували на сцену, як майбутні таланти України, щоб засвідчити про свої вміння, оптимізм і відкрити власний потенціал  на початку життя. Наше захоплення це і є пізнання світу і самих себе. Хоч доля вкрала у них саме дороге – сім’ю, але опіка певних структур випрямляє діагональні відношення, щоб діти виростали в максимальному сприятливому середовищі і були оточені любов’ю, взаєморозумінням, різноманітним захопленнями, а найголовніше набули риси милосердя та здатність до прощення своїх образників.
     Скільки би не спілкуватися  з такими дітьми – в кожних очах можна помітити бажання бути повноправним членом суспільства. Чим де дальше дитина дорослішає, тим більше розуміє значення статусу сироти, а запитати чому так сталося саме з нею – можливо немає у кого.  Зрозуміло, що головний державний опікун – директор інтернату дасть завжди відповідь і зробить все, щоб підкріпити надію на майбутнє, але на  таємничі запитання маленьких сердечок не може відповісти ніхто. Питання до долі, яка зіграла з ними суворий жарт так і залишаться в цих сердечках, а життя продовжується і жити, щоб навчитись справедливості — необхідність кожного.
      Головна ціль фестивалю, — як розповідає головний опікун обласної щколи-інтернату для дітей-сиріт і позбавлених батьківської опіки, директор Євгенія Михайлівна Факас, — підтримка дітей. Як наслідок фестивалю у дітей залишається море вражень та подарунків. Кошти від проданих білетів через Укрсіббанк, з яким укладена угода, а це по одній тисячі гривень, надходять кожній дитині учаснику фестивалю на власний накопичувальний рахунок і чекатимуть до 18 років права володіти грошима. Десятеро дівчат і десятеро юнаків приймають участь у фестивалі, який кожного року має різну програму.
        Цього року фестиваль проходитиме у спортивному стилі і звичайно діти ретельно готуються. Розповідає також директор інтернату, яка є в числі „Успішних пань”, що в кожної дитини є куратор з цього клубу, які ведуть їх до випуску зі школи. В обов’язок куратора входить підтримка дитини-сироти, відвідування, подарунки на свята, на день народження, забирати на канікули до дому, піклуватись, спілкуватись. На наступному тижні чекає дітей разом з кураторами день екскурсій – можливо поїздка до Хотинської фортеці або Кам’янець-Подільська, спільний обід та відпочинок в колі кураторів.
     Віктор Миколайович Москалюк, який на посаді директора обласної школи-інтернату був з 1982 року, завучем з 1986 року, неодноразово виконував обов’язки директора, працював інспектором у відділі освіти спочатку в Ленінського, потім міського, а нині викладач фізики, про ціль фестивалю говорить так: — „Найперше — це знайти таланти у дітей. Діти знають, вміють і їх треба показати місту. По-друге – їх зайняти. Вже другий місяць діти займаються репетиціями, цікавляться, хочуть як найкраще виступити та знайти в собі таланти. Це означає, що діти не думають про щось погане, аморальне тому, що не мають часу на це. Такі заходи дуже потрібні речі, які плануємо продовжувати для стимулу дітей”.
       На фестиваль в літній театр зібралися чернівчани, щоб прийняти участь у благодійній акції на користь дітей-сиріт. Таланти, з якими знайомилися слухачі в залі були на досить хорошому рівні. Лунали не тільки українські пісні у виконанні вихованців школи-інтернату, а і молдавський, румунський і навіть циганський танці.
     Сценка двох сусідок, які готувалися до свята Великодня української та єврейської культури, де освітлювалися традиції цих націй та вміння людей уникати сусідських війн, а натомість знаходити компроміс в любих ситуаціях – викликали гучні оплески глядачів. Навіть почули відомий єврейський танок „Хава нагіла”, що засвідчило про дружелюбних чернівчан, які звикли століттями жити в мирі і злагоді  поруч з різними народностями.
     Випускник школи-інтернату Сергій Голяндін вийшов для виконання пісні „Белые розы» з білими трояндами і нагадав багатьом людям про їх молодість. А білі троянди під час виконання сміливо подарував білявій дівчині в залі.
     Лунали пісні у виконанні дітей спільно з куторами та розмаїття буковинських пісень прикрасили і білоруські пісні. Вдячність своїм вчителям висловлювали учасники-випускники 9 та 11 класів піснею зі словами: „А с вами расстаться, поверьте очень больно».А самим вражаючим виконання пісні для матері. Діти, яких кинули матері оспівували свою любов до мами піснями. Якби хотілось, щоб наша молодь розуміла звичайне та просте слово „щастя” і те чого не потрібно робити в житті, щоб раптом не повторити вчинок матері, що залишила своє немовля. Кожний на землі бажає щастя і батьки грають велику роль в щасливому чи не щасливому житті дитини. Спортивний танець разом з Успішними пані Чернівців об’єднав два покоління, що підтвердив необхідність батьків і дітей взаєморозумінню та поваги, і яскраво свідчив потребу дітей в підтримці материнського серця, що їм так не вистачає. Жовто-червоний колір форми можна було порівняти з необхідністю сонячних променів, які огортають теплом землю немов любов’ю без котрої не існує життя. Саме Дню Матері присвятили своє свято діти-сироти, які бажали би, щоб ніхто не дізнавався такої долі, яка спіткала їх.
         А далі були подарунки для сиріт, як підтримка і піклування, згідно людського гідності. Вручення пам’ятних дипломів учасникам фестивалю, здійснення мрії — власний мобільний телефон та інші подарунки запам’ятаються їм назавжди, а головне побажання спонсорів згадувати цей день навіть тоді, коли в житті прийде великий успіх.                                             
     Тремтячи від щастя стояли наші учасники на сцені, а в очах разом із радістю тихо ховався сум за долю, що не з їх вини ніколи не назвуть своє дитинство щасливим. Випускникам доведеться незабаром скласти іспити і зустрічати студентське життя, яке буде не легким. Дав би Бог цим дітям добрих наставників в житті допомогти добрим словом і чуйним серцем. Впевнена, що кожний глядач в залі потай молився до Бога за їх майбутнє, та акорди останньої пісні, як гімну фестивалю „Промінь надії” на мелодію з кінофільму „Аліса в країні майбутнього” і слова Тетяни Толащук, Успішної пані, викликали радість, вдячність та побажання благословення Господнього для дітей-сиріт.                                                                 
      Наталія Іллівна Коцур — начальник відділу у справах сім’ї та молоді міської Ради повідомила, що від минулого фестивалю пройшов тільки рік, а чотирьох дітей вже усиновили за кордон: одну дитину забрали в Італію в прийомну сім’ю, а трьох в Америку.
    Найвищим проявом  любові є всиновлення. Як багато дітей-сиріт мріють мати сім’ю, про що можна дізнатись запитавши про їх мрії. Хтось з них мріє мати телефон, хтось комп’ютер, а дехто ставить вищі цілі — не матеріальні, усвідомлюючи, що життя складається не тільки з видимого, а ї з духовного. Любов, повага, довіра, чесність, чуйність – це те, чого потребує і дорослий і малий, а мати рідну душу на землі – велике щастя.  Український народ завжди відрізнявся щирістю, то ж надіємось, що ще не одна дитина знайде рідний дім серед людей, які не байдужі до сирітства. Святе Письмо називає це чистою та непорочною побожністю перед Богом, якщо зглянутися над сиротами. (Біблія, Послання до Якова 1:27)
      Фестиваль це — благодійність, на котрому діти-сироти могли засвідчити, що вони є повноправними громадянами України, які одержують добре шкільне, моральне, духовне виховання та можуть боротись за значимість в суспільстві. Можливо ще не одна Ані Лорак вийде з середовища інтернатів та буде вдячна за дарований Богом талант.
        До зустрічі на П’ятому Благодійному Фестивалі наступного року!

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте